Порушення органів чуття

Проблеми с зором у літньому віці. Поради щодо взаємодії.

  • Люди літнього віку погано фіксують погляд на предметах, не бачать того, що знаходиться збоку від них. Тому при спілкуванні з ними, входячи в кімнату або підходячи збоку, варто якось привернути увагу, щоб не налякати. Не підходьте до людини з поганим зором проти світла. Заздалегідь постукайте у двері або сповістіть, що Ви поруч, наприклад, привітайтеся так голосно, щоб вона Вас почула і відповіла або дала знак, що Вас почула. Однак не починайте розмову голосно й різко, перебуваючи поруч з літньою людиною.
  • Якщо хворий носить окуляри, то необхідно стежити за тим, щоб лінзи окулярів були чистими, не подряпаними (особливо легко псуються пластикові лінзи, якщо окуляри часто кладуть на тверді поверхні лінзами долілиць). Окуляри повинні бути правильно підібрані. Важливо періодично консультувати людей літнього віку в окулістів, оскільки зниження зору може відбуватися досить швидко. Окуляри повинні бути завжди поруч із пацієнтами. У кімнаті необхідно забезпечити гарне освітлення. Удень треба відкривати фіранки на вікні, увечері вчасно включати світильники.
  • Без необхідності не переставляйте предмети в кімнаті, не сповістивши про це літню людину, інакше вона, не дуже добре розглянувши їх на новому місці, по звичці піде звичайним своїм маршрутом і спіткнеться або вдариться. З появою в кімнаті нових людей або предметів бажано інформувати про це літню людину, а також коментувати свої наступні дії.
  • Під час їжі перед літньою людиною не повинне бути багато предметів. Корисно використовувати світлові контрасти для кращого разглядання предметів, наприклад, на світлому столі помістіть темну нековзну підставку, на ній — темну тарілку й ложку. У такому колірному сполученні Ваш клієнт все добре побачить.
  • У літньої людини очі погано й повільно адаптуються до умов недостатньої або надлишкової освітленості, особливо при швидкому переході від світла до темряви і навпаки. Тому Ваш підопічний може нічого не побачити в себе під ногами, якщо він тільки що перевів погляд з освітленого вікна в кімнату, де він перебуває.
  • При вході з вулиці в під’їзд або в транспорт літня людина робиться вкрай уразливою. Вона погано розрізняє недостатньо освітлені предмети, наприклад сходи , на які падає тінь. Бажано, щоб у таких небезпечних місцях, як сходи, коридори, парадні, були встановлені додаткові світильники. Щаблі сходів або їхнього краю, пороги (якщо немає можливості їх забрати зовсім!) повинні бути пофарбовані в контрастні (світлі) тони. Вимикачів у таких місцях необхідно мати вдвічі більше, ніж звичайно, щоб була можливість увімкнути світло на початку свого шляху й гасити його наприкінці.
  • Заохочуйте хворого виявляти цікавість до зовнішнього світу, наприклад, пропонуючи йому книги з великим шрифтом або «мовні» газети.
  • Не беріть на себе всю домашню роботу, допоможіть хворому взяти частину Ваших турбот на себе і підбадьорюйте його, якщо спочатку це в нього вийде погано.

Порушення слуху у літньому віці

На жаль, між глухотою в старості й станом депресії існує прямий зв’язок. Причина цього полягає в тому, що людина з порушеннями слуху відчуває, що їй важко зберегти належний контакт із навколишнім світом, вона боїться виходити за поріг свого будинку й стає усе більше залежною від інших в отриманні нової інформації.

Порушення слуху бувають обумовлені патологією слухового проходу та чутливого нерву.

У першому випадку порушення слуху відбувається внаслідок того, що з якоїсь причини, часто в результаті травми або певної хвороби, звукові хвилі не досягають області внутрішнього вуха. Найбільш відомим прикладом такого порушення є пробки з вушної сірки, які легко видаляються лікарем або медсестрою шляхом спринцювання. Велика кількість вушної сірки — річ звичайна і не залежить від того, з якою старанністю пацієнт миє вуха.  Якщо Ви помітили, що слух хворого погіршився, треба обов’язково провести медичне дослідження слухового каналу. При наявності сірчаної пробки її звичайно вимивають за допомогою шприца й теплого розчину фурациліну. Цю процедуру здійснює лікар-отоляринголог. Для кращого ефекту процедури необхідно протягом 3 днів до цього закапувати на ніч у вухо по 1 краплі теплого вазелінового масла. Закапування масла можна застосовувати і як засіб профілактики сірчаних пробок, поєднуючи його із чищенням вуха ватяною турундою або спеціальними вушними паличками. Робити цю процедуру треба спритно, тому що сірка може забитися в глиб слухового проходу, до барабанної перетинки, і обережно, тому що поверхня стінки вушного каналу легко травмується. При погіршенні слуху треба перевірити, чи не забилася сірка в отвіри самої вушної раковини, і якщо так, то її теж необхідно прочистити.

Порушення, пов’язані із чутливим нервом, є наслідком яких-небудь ушкоджень усередині самого вуха або мозкових центрів, відповідальних за наш слух, тому можливості допомогти людині з таким порушенням досить обмежені.

Лікар повинен перевірити слух пацієнта за допомогою спеціальних тестів, після чого він зможе визначити, який тип слухового апарата йому необхідний.  На жаль, слуховой апарат дає можливість розбирати лише загальний зміст почутого, тому навіть при користуванні їм людина однаково потребує сторонньої допомоги. У будинку можна встановити також допоміжні засоби. Наприклад, на телефоні, крім звичайного дзвінка, можна встановити сигнальну лампу, що показує, коли він дзвонить. Подібний пристрій, пов’язаний з двірним дзвоником, можна встановити в кімнаті старої людини.

Правила спілкування з людиною, яка має значні порушення слуху:

  • Переконаєтеся, що Ваш співрозмовник добре може бачити ваше обличчя і особливо губи. Він зможе краще Вас зрозуміти, якщо буде орієнтуватися на міміку обличчя та рух губ. Тому при розмові краще сидіти так, щоб ваші обличчя перебували на одному рівні. Не можна, щоб співрозмовник дивився на Вас проти світла.
  • Ніколи не кричіть. Це лише спотворить рух вашого рота. Говорити треба не голосно (!), але й не тихо, ясно, виразно, трохи повільно, але не перебільшуючи й не підкреслюючи окремі склади (не скандуючи!), супроводжуючи мову живою мімікою й невеликою кількістю виразних жестів. Під час розмови намагайтеся не відвертати обличчя, не дивитися в підлогу, не закривати рот або обличчя руками, бо при цьому не тільки знижується можливість читати по губах, але і значно погіршується ясність звуків.
  • Говоріть короткими фразами, невеликими реченнями; по закінченні кожного з них, переконайтеся, що співрозмовник почув Вас правильно. В особливо важливих випадках попросіть повторити зміст сказаних Вами слів. Якщо підопічний Вас не зрозумів, повторіть, використовуючи інші слова, але в жодному разі не підвищуйте голосу, не кричіть, не дратуйтеся й не кваптеся. Люди похилого віку з розладом слуху краще сприймають низькі тони й гірше — високі; погано чують високі жіночі й пискляві дитячі голоси.
  • Людям з порушеним слухом дуже заважає фоновий шум, наприклад, коли одночасно говорять декілька людей, або коли Ви розмовляєте в кімнаті, де працює телевізор. У такому випадку літня людина з порушеннями слуху може думати, що при ній інші люди шепотяться, говорять про неї щось таке, чого він сам не повинен знати. Якщо вони при цьому сміються, то він вважає, що вони сміються над ним. Якщо людина погано чує на одне вухо, необхідно говорити, розташовуючись із боку іншого вуха. Якщо обстановка не дозволяє створити такі умови, щоб Ваш співрозмовник добре Вас чув — напишіть йому необхідну інформацію на папері.
  • Якщо ваш співрозмовник у розмові з вами помиляється, намагайтеся звернути це на жарт, не насміхаючись над ним. Постарайтеся бути доброзичливим до співрозмовника. Він може чути тільки тон вашого голосу, однак і тон може передати ваше відношення до нього.
  • Якщо Ваш підопічний носить слуховий апарат, переконайтеся, що він ним користується правильно; перевіряйте періодично, як апарат працює, чи не зламаний, чи не сіли батарейки або не забилася в навушники вушна сірка. При розмові переконайтеся, що апарат працює й включений.

Порушення смаку у людей похилого віку

У людей літнього віку значно погіршується здатність відчувати смак їжі через вікове зменшення кількості смакових рецепторів — клітин, що сприймають смак їжі. До 70 років таких клітин залишається менше половини. Люди похилого віку погано відчувають солодке, кисле, гірке та часто пересолоджують їжу. Додатково погіршують сприйняття смаку зубні протези. Смак може не тільки погіршуватися, але й спотворюватися.

Часто літні люди скаржаться на поганий смак у роті, неприємні відчуття або взагалі повну відсутність усякого смаку: «Їжа зовсім несмачна!», «Їжа така несмачна й зовсім прісна!» тощо. Це часто приводить до відмови від їжі, скаргам на поганий апетит.

Тому при готуванні їжі бажано використовувати пряності, духмяні трави тощо. Важливо стежити за станом порожнини рота, обов’язково чистити зубні протези, прополіскувати рот перед і після їжі, очищати поверхню язика від нальотів.

Порушення нюху у людей похилого віку

З віком нюх також погіршується. Люди літнього віку погано відчувають і розрізняють запахи. Відсутність нюху робить їжу несмачної, що приводить до втрати апетиту. Інша серйозна проблема, обумовлена порушенням нюху — можливість отруєння зіпсованими продуктами, газом, що виходить із відкритої конфорки на кухні. Не відчувши запах диму при загорянні, літня людина може не помітити вчасно пожежу.

Тактильна чутливість та безпека життя літньої людини

У людей старшого віку погіршується здатність тонкого відчуття предметів. Через це вони беруть предмети невпевнено, можуть легко впустити їх з рук і в результаті обпалитися, обшпаритися; викликати загоряння й пожежу. Предмети, якими часто користується літня людина, наприклад посуд, повинні мати досить великі і зручні ручки, щоб можна було надійно братися за них. Предмети повинні бути досить вагомими, щоб вони добре відчувалися в руці. Особливо це стосується  тростини.

Порушення чутливості підошви приводить до того, що літня людина погано відчуває характер поверхні, на яку ступає його нога. Це створює додаткову можливість падіння. Черевики повинні бути підібрані точно по нозі (дуже небезпечне різнотипне взуття!).

Вікове погіршення тактильної чутливості зовсім не означає, що не потрібно доторкатися до старих людей. Навпаки! З’ясувалося, що люди літнього віку дуже мають потребу в дотиках, не менше, ніж маленькі діти. Дотик, погладжування, простий потиск руки — все це дуже важливо для наснаги, щиросердечної підтримки Вашого підопічного. Тактильний контакт може допомогти відновити впевненість у собі, свою потрібність, не самотність у цьому світі.        Не відривайте своєї руки, коли підійшовши до ліжка літньої людини побачите, як він раптом схопиться за Вашу руку.

У людей старшого віку сповільнена реакція на вплив температури. Це може привести до того, що, доторкнувшись до гарячої каструлі, сковорідки або відкритого вогню, літня людина не відразу відсмикне руку і може отримати серйозний опік.

При митті у ванній, визначаючи на дотик температуру води, літня людина не завжди здатна правильно її оцінити і, поринувши в дуже гарячу воду, може отримати опіки. Тому важливо вимірювати температуру води у ванній не на дотик, а за допомогою водяного термометру.

Про нас

Геронтологічний інформаційно — консультативний центр ДУ «Інститут геронтології імені Д. Ф. Чеботарьова НАМН України».  Забезпечення населення інформацією про шляхи та джерела вирішення медико- соціальних, побутових та інших проблем людей літнього віку,

Соціальні медіа