Хвороба Паркінсона у людей похилого віку
Що таке хвороба Паркінсона і як вона впливає на організм людини похилого віку?
Хвороба Паркінсона — це хронічне невиліковне захворювання нервової системи, яке впливає на координацію рухів і спричинює поступове погіршення фізичних та психічних функцій людини. Зазвичай, хвороба Паркінсона розвивається у людей після 60 років, проте вона може починатися раніше, у віці 40-50 років, у деяких випадках.
Хвороба Паркінсона спричинює погіршення рухової координації, тремор (дрож), сповільнення рухів, м’язову стифтість, постуральну нестійкість, різні порушення сну, проблеми з когнітивними функціями та емоційний дисбаланс. Хворі можуть мати проблеми з ковзанням ніг, поштовхуватися при ходьбі, погіршується здатність писати та говорити, можуть з’являтися проблеми з поглинанням їжі та забрудненням одягу, постільної білизни, що пов’язано з порушенням контролю за рухами.
Ця хвороба може серйозно впливати на якість життя людини та її здатність до самообслуговування, тому важливо знати про можливі симптоми та шляхи лікування для поліпшення стану хворого.
Які фактори можуть спричиняти хворобу Паркінсона у похилому віці?
Науковці поки не знають точних причин, які призводять до розвитку хвороби Паркінсона. Однак, дослідження показують, що деякі фактори можуть збільшувати ризик розвитку цієї хвороби у похилому віці. До таких факторів належать:
Генетична схильність. Хвороба Паркінсона може бути спадковою, тому якщо хтось з родичів має цю хворобу, то імовірність її розвитку у інших членів родини може бути вищою.
Вік. Ризик розвитку хвороби Паркінсона збільшується з віком.
Отруєння. Деякі отруйні речовини, такі як пестициди та інші хімічні речовини, можуть збільшувати ризик розвитку хвороби Паркінсона.
Травми голови. Пов’язані з травмою голови події можуть збільшувати ризик розвитку хвороби Паркінсона.
Інші захворювання. Деякі інші захворювання, такі як цукровий діабет, можуть збільшувати ризик розвитку хвороби Паркінсона.
Експозиція світлу. Деякі дослідження показують, що експозиція світлу, зокрема недостатнє використання затемнювачів під час сну, може збільшувати ризик розвитку хвороби Паркінсона.
Важливо пам’ятати, що наявність одного чи кількох з цих факторів не гарантує розвитку хвороби Паркінсона, але може збільшити ризик її розвитку.
Які симптоми можуть вказувати на хворобу Паркінсона у похилого віку та як їх розпізнати?
Хвороба Паркінсона має досить характерні симптоми, які можуть бути помічені у людей похилого віку. Ось деякі з них:
- Тремор (дрож)
Це може бути рухома дрібниця в руці, нозі, пальці або щелепі. Цей симптом може бути помічений у спокої або при русі.
- Акінезія (неспроможність рухатися)
Людина може відчувати, що її рухи стають повільнішими, тяжкими, незграбними, іноді буває складно почати рух або зупинити його.
- Ригідність (жорсткість м’язів)
М’язи можуть бути затверділі і не відгукуватися на зовнішні подразники. Це може призводити до болючих відчуттів, особливо в спині і кінцівках.
- Порушення походки
Похилі люди з хворобою Паркінсона можуть мати скорочену крок, штучну похідку, розташування тіла під кутом або стати «закаменілими» на місці.
- Порушення координації рухів
Це може виявлятися в поганій координації рухів, нестійкості, неспроможності виконувати повороти та зміни напрямку.
Якщо у вас є якісь з цих симптомів, важливо звернутися до лікаря для отримання діагностики та лікування. Необхідна своєчасна діагностика та лікування, щоб попередити подальший прогрес хвороби.
Які методи діагностики хвороби Паркінсона доступні для людей похилого віку?
Діагностика хвороби Паркінсона зазвичай базується на клінічних симптомах та медичній історії пацієнта. Однак, існують додаткові методи діагностики, які можуть допомогти підтвердити діагноз та виключити інші захворювання.
До методів діагностики хвороби Паркінсона належать:
- Тест на реакцію на леводопу. Цей тест проводять, щоб визначити, як організм реагує на ліки, які використовуються для лікування хвороби Паркінсона. Леводопа — це ліки, які збільшують рівень дофаміну в мозку. Якщо пацієнт відчуває помітне покращення після прийому леводопи, це може бути індикатором хвороби Паркінсона.
- Мозкова томографія. Це дослідження, яке дозволяє отримати зображення структури мозку. Можуть використовуватись різні методи мозкової томографії, такі як комп’ютерна томографія (КТ), магнітно-резонансна томографія (МРТ) та позитронно-емісійна томографія (ПЕТ). Ці методи можуть допомогти виявити зміни в структурі мозку, що можуть вказувати на наявність хвороби Паркінсона.
- Дослідження рухів та координації. Це може включати різні тести на координацію та баланс, такі як тест «ходьба-стоп» (швидкість ходьби та зупинки), тест «пальці-нос» (точність координації рухів) та інші. Для діагностики хвороби Паркінсона також можуть використовуватись дослідження рефлексів та інших функцій мозку.
Обстеження здоров’я: Часто, лікар може назначити серію тестів для виключення інших можливих причин симптомів, які можуть бути спільними з хворобою Паркінсона, таких як тест на кров, вимірювання рівня білірубіну, креатиніну та інших.
Енцефалографія: Це дослідження діяльності мозку, яке вимірює електричну активність мозку. У деяких випадках, лікар може замовити енцефалографію для діагностики хвороби Паркінсона.
Комп’ютерна томографія (КТ): Це дослідження, яке використовує рентгенівські промені та комп’ютер, щоб створити детальне зображення органів та тканин в тілі. Лікар може замовити КТ сканування для виключення можливих інших причин симптомів.
Магнітно-резонансна томографія (МРТ): Це дослідження використовує магнітні поля та радіохвилі для створення детального зображення внутрішніх органів та тканин. МРТ може бути корисним для визначення наявності або відсутності хвороби Паркінсона.
Позитронно-емісійна томографія (ПЕТ): Це дослідження використовує радіоактивні речовини та комп’ютер, щоб створити зображення внутрішніх органів та тканин в тілі. ПЕТ може бути корисним для визначення рівня активності клітин мозку та допомогти у визначенні хвороби Паркінсона.
Як лікувати хворобу Паркінсона у людей похилого віку?
Перед початком будь-якого виду лікування хвороби Паркінсона у людей похилого віку, необхідно звернутися за консультацією до фахівців, таких як невролог або геріатр. Вони зможуть допомогти підібрати оптимальний варіант лікування з урахуванням індивідуальних потреб пацієнта. Також можуть бути корисні консультації з іншими спеціалістами, такими як фізіотерапевт, реабілітолог або соціальний працівник, для підтримки пацієнта і покращення його якості життя.
Лікування хвороби Паркінсона у людей похилого віку зазвичай здійснюється за допомогою медикаментозних терапій та фізіотерапії. До основних класів лікарських засобів для лікування хвороби Паркінсона відносяться:
Леводопа — це хімічна речовина, яка перетворюється в мозку на допамін, забезпечуючи заміну втраченої речовини. Леводопа зазвичай призначається у комбінації з карбідопою, яка допомагає збільшити ефективність лікування і зменшити його побічні ефекти.
Антихолінергічні засоби — ці ліки допомагають зменшити тремтіння, ригідність та інші симптоми, пов’язані зі зниженням рівня ацетилхоліну у мозку.
Агоністи допаміну — ці ліки допомагають збільшити рівень допаміну в мозку, що допомагає зменшити симптоми хвороби Паркінсона.
Інгібітори моноаміноксидази — ці ліки зменшують розклад допаміну в мозку, що допомагає зберегти більше допаміну для взаємодії з рецепторами і полегшує симптоми хвороби.
У деяких випадках можуть використовуватись інші класи ліків, такі як антидепресанти та анксіолітики, для зменшення депресії та тривоги.
Крім того, фізіотерапевтичні вправи можуть допомогти підтримувати функціональність м’язів та координацію рухів. Різні види терапії можуть бути корисними, залежно від індивідуальних потреб пацієннта. Основні методи лікування хвороби Паркінсона включають фармакотерапію, фізіотерапію, психотерапію, рекреаційну терапію та хірургічні методи.
Фармакотерапія є основним методом лікування та може включати призначення ліків для зменшення симптомів, таких як дрібні дрожі, м’язова жорсткість та повільність рухів.
Фізіотерапія може включати вправи для поліпшення рухових функцій та координації, а також масаж та розтяжку м’язів для поліпшення гнучкості та зменшення болю.
Психотерапія може бути корисною для зменшення симптомів депресії, тривоги та ізоляції.
Рекреаційна терапія, така як мистецька терапія та музична терапія, може поліпшити настрій та зменшити стрес.
Хірургічні методи, такі як глибока стимуляція мозку та хірургічне лікування, можуть бути використані для важких випадків хвороби, коли інші методи лікування не допомагають.
Як доглядати за людьми похилого віку, які страждають від хвороби Паркінсона?
Догляд за людьми похилого віку, які страждають від хвороби Паркінсона, може бути складним завданням, але існують кілька порад, які можуть полегшити процес:
- Забезпечити безпеку: людина з хворобою Паркінсона може бути менш стійкою на ногах і зіткнутися з ризиком падіння. Потрібно забезпечити безпеку в будинку, зменшивши ризик падінь і травм.
- Дотримуватися графіка прийому ліків: важливо дотримуватися графіка прийому ліків, оскільки від цього залежить ефективність лікування.
- Надавати фізичну підтримку: люди з хворобою Паркінсона можуть відчувати труднощі з рухами і потребувати допомоги в підтримці руху.
- Забезпечувати зручне середовище: необхідно забезпечити зручне середовище, включаючи зручні меблі, які допоможуть пацієнту встати і сісти.
- Надавати психологічну підтримку: важливо підтримувати людину з хворобою Паркінсона в психологічному плані, оскільки ця хвороба може впливати на її емоційний стан.
- Забезпечити належну гігієну: потрібно забезпечити належну гігієну пацієнта, оскільки зменшена рухливість може впливати на здатність самостійно доглядати за собою.
- Надавати правильне харчування: правильне харчування може допомогти зберегти здоров’я і підтримувати енергію людини з хворобою Паркінсона.
Як підтримувати рухливість та зберігати мобільність у людей похилого віку, які мають хворобу Паркінсона?
Для підтримання рухливості та збереження мобільності у людей похилого віку з хворобою Паркінсона можуть бути корисні наступні рекомендації:
- Регулярна фізична активність: Важливо займатися регулярними фізичними вправами, що допоможе зміцнити м’язи та зберегти рухливість. Рекомендовані види фізичної активності для людей з хворобою Паркінсона включають ходьбу, йогу, танці, плавання та велосипедний спорт.
- Фізіотерапія: Фізіотерапевти можуть розробити індивідуальну програму лікування, яка включає різноманітні вправи та масаж, які сприяють покращенню рухливості та координації.
- Операції: У деяких випадках може бути рекомендована хірургічна операція, така як глибока стимуляція мозку, яка може допомогти контролювати дрожіння та інші симптоми хвороби.
- Допоміжні засоби: Для підтримки рухливості можуть бути корисні різноманітні допоміжні засоби, такі як тростини, костюми зі стимуляцією руху та інші адаптивні пристрої.
- Соціальна підтримка: Важливо мати підтримку з боку родини, друзів та спільноти. Участь у групах підтримки, які орієнтовані на людей з хворобою Паркінсона, також може допомогти зберегти рухливість та мобільність.
Як зберігати якість життя для людей похилого віку, які мають хворобу Паркінсона?
Хвороба Паркінсона може значно впливати на якість життя людей похилого віку, проте деякі заходи можуть допомогти їм зберігати якість життя:
- Зберігайте активний рухливий спосіб життя: займайтеся фізичними вправами, ходьбою, йогою, танцями або іншими активностями, що сприяють руховій активності та можуть покращити рухи.
- Дотримуйтесь здорового харчування та споживайте достатню кількість вітамінів та мінералів. Оберіть раціон, багатий фруктами, овочами, злаками та білками.
- Зберігайте позитивний настрій та ментальне здоров’я: займайтеся медитацією, йогою, релаксацією, зустрічайтеся з друзями та близькими людьми, розвивайте свої захоплення.
- Приділяйте достатньо часу сну та відпочинку.
- Дотримуйтеся лікування, вказаного лікарем.
- Зверніть увагу на підтримку соціальних зв’язків та стосунків з близькими людьми, приєднуйтеся до груп підтримки для людей, що стикаються з подібними проблемами.
- Не відмовляйтеся від своїх звичок та захоплень, поки вони не завдають шкоди вашому здоров’ю.
Загалом, важливо звернути увагу на всі аспекти життя і зберігати баланс між фізичним та емоційним благополуччям.
Як зменшити ризик розвитку хвороби Паркінсона у похилому віці?
Дослідження показують, що наявність деяких факторів може зменшити ризик розвитку хвороби Паркінсона у людей похилого віку. Ось кілька порад:
- Активний спосіб життя: регулярна фізична активність може зменшити ризик розвитку хвороби Паркінсона. Рекомендується проводити щонайменше 150 хвилин помірної або 75 хвилин інтенсивної фізичної активності на тиждень.
- Збалансована дієта: дієта, що містить багато фруктів та овочів, пов’язана з меншим ризиком розвитку хвороби Паркінсона. Рекомендується обмежити споживання продуктів, багатих жиром та цукром, а також збільшити кількість продуктів, які містять антиоксиданти.
- Уникати токсинів: уникайте дії токсинів, таких як пестициди, розчинники та інші отруйні речовини. Ризик розвитку хвороби Паркінсона може збільшуватись при довготривалому контакті з такими речовинами.
- Керуйте стресом: стрес може бути фактором ризику розвитку хвороби Паркінсона. Рекомендується вести здоровий спосіб життя, уникати стресових ситуацій та використовувати техніки зняття стресу, такі як йога, медитація та інші.
- Вживайте правильні ліки: якщо вам було поставлено діагноз хвороби Паркінсона, важливо приймати ліки так, як призначено, та не перевищувати дозу. Це допоможе зберегти якість життя та зменшити ризик ускладнень.
Як підтримувати позитивний настрій та психологічний стан людей похилого віку, які мають хворобу Паркінсона?
Для людей похилого віку, які мають хворобу Паркінсона, важливо підтримувати позитивний настрій і здоровий психологічний стан. Нижче наведено кілька порад, які можуть допомогти:
- Займайтеся фізичною активністю. Фізичні вправи можуть поліпшити настрій і зменшити симптоми депресії та тривоги. Для людей з хворобою Паркінсона рекомендується займатися регулярною легкою фізичною активністю, такою як прогулянки, йога або танці.
- Розвивайте свої інтереси. Важливо займатися тим, що приносить радість і задоволення. Це може бути малювання, читання книг, слухання музики або спілкування з друзями.
- Уникайте стресу. Стрес може погіршувати симптоми хвороби Паркінсона та загострювати психічний стан. Для зменшення стресу рекомендується займатися релаксаційними техніками, такими як медитація або йога.
- Підтримуйте соціальні зв’язки. Соціальна ізоляція може погіршувати психологічний стан. Рекомендується підтримувати близькі взаємовідносини з родиною, друзями або спілкуватися зі співробітниками в центрі дня.
- Відвідуйте психолога або психіатра. Іноді з хворобою Паркінсона можуть супроводжуватися психічні розлади, такі як депресія, тривога або біполярний розлад. Якщо у вас виникають подібні симптоми, варто звернутися до фахівця.
Про нас
Геронтологічний інформаційно — консультативний центр ДУ «Інститут геронтології імені Д. Ф. Чеботарьова НАМН України». Забезпечення населення інформацією про шляхи та джерела вирішення медико- соціальних, побутових та інших проблем людей літнього віку,