Слабоумство (деменція) – стійке, малозворотнє зниження інтелектуальної діяльности, яке обумовлене атрофічними процесами в центральній нервовійй системі. Розрізняють два основні види старечого слабоумства – хвороба Альцгеймера  та судинна деменція (вони можуть поєднуватися).

Хвороба Альцгеймера - дегенеративне захворювання з відмиранням клітин головного мозку, що характеризується прогресуючим порушенням інтелектуальних та когнітивних функцій (пізнавальних – пам’ять, мова, орієнтація у часі і просторі, зорове сприйняття, абстрагування тощо) з поступовою втратою раніше набутих знань та навичок, здатності до самообслуговування. Зміни мозку при хворобі Альцгеймера включають відкладення білка бета-амілоіда навкруги нейронів з утворенням бляшок і всередині них, а також наявність бета-амілоїда у спинномозковій рідині.

Судинна деменція (дисциркуляторна енцефалопатія ) пов’язана з різними формами патології судин головного мозку. У людей літнього віку на фоні атеросклерозу мозкових артерій та частої артеріальної гіпертензії, аритмії серця, серцевої недостатності частішають порушення  кровопостачання головного мозку.

Прояви судинної деменції суттєво не відрізняються від хвороби Альцгеймера. Разом з тим, на відміну від дегенеративного незворотного характеру процесу при хворобі Альцгеймера  можна у певній мірі попередити виникнення та прогресування  судинної деменції у людей літнього віку за рахунок здорового способу життя (режим харчування, відмова від куріння тощо), правильного лікування артеріальної гіпертензії та серцевої недостатності, тривалого прийому малих доз аспірину, танакану та інших заходів.

Фактори ризику хвороби Альцгеймера:

  • Вік: після 65 років - 10% хворих, у 85 років -50%.

  • Спадковий анамнез у половини хворих. Частіше у сім’ях, у яких народжувалися діти з хворобою Дауна.

    • Пошкодження мозку, в тому числі внаслідок повторних наркозів.

    • Низький рівень загальної освіти і соціально-економічного статусу.

Для простого визначення наявності і ступеню розумових розладів можна використовувати „Тест малювання годинника”. Завдання: намалювати на чистому аркуші круглий годинник з цифрами на циферблаті і щоб стрілки годинника показували певний час, наприклад, без п’ятнадцяти два. Помилки оцінюють кількісно за 10-бальною шкалою:

  • 10 балів –норма;

  • 9 балів – незначні неточності розміщення стрілок;

  • 8 балів – виразні помилки у розміщенні стрілок;

  • 7 балів – стрілки показують абсолютно неправильний час;

  • 6 балів – стрілки не виконують свою функцію (наприклад, потрібний час обведений кружком);

  • 5 балів – неправильне розміщення цифр на циферблаті;

  • 4 бали – втрачена цілісність годинника, частина цифр відсутня або розміщена поза кругом;

    • 3 бали цифри і циферблат не пов’язані один з іншим;

    • 2 бали – хворий безуспішно намагається виконати інструкцію;

    • 1 бал -  хворий не робить спроб виконати інструкцію.

Прояви хвороби Альцгеймера:

  • Початкова й м'яка стадії хвороби нерідко можуть бути розцінені,  як нормальний процес старіння.

  • Порушення пам’яті, коли хворий часто забуває про призначену зустріч, ім’я знайомого чи домашню адресу. Виникають труднощі з виконанням сімейних обов’язків (людина забуває, про їжу, що вариться на плиті або про включену праску; у важчих випадках вона не може приготувати їжу, забуває про її споживання).

  • Порушення мови, коли пацієнт забуває потрібні слова.

  • Погана орієнтація у часі і просторі (при цьому людина не може знайти дорогу додому, плутає пори року та періоди доби тощо). Відсутність самокритичності, коли пацієнт може надягнути на одну ногу дві панчохи, або вийти з дому напіводягнутим.

  • Порушення розуміння абстрактних понять, наприклад, хворий не розуміє значення святкування дня народження.

  • Хворий кладе речі у незвичні місця (пульт від телевізора у холодильник і т.п.). У нього різко змінюється характер, спостерігаються швидкі і непередбачувані зміни настрою. Також при цьому захворюванні часто відзначається апатія, страх, втрата оптимізму та пасивність.

Стадії хвороби Альцгеймера

  • 1 - порушення пам’яті, особливо короткострокової, та пізнавання чисел ; забуванням назв простих предметів; втрата цікавості до раніше любимих прав; прояви порушення здорового глузду і некритичного відношення до себе; ознаками депресії і агресії.

  • 2 - хворий не впізнає близьких; втрачає орієнтацію у знайомих місцях, не може виконувати прості щоденні дії по самообслуговуванню (одягання, прибирання, приготування їжі тощо); можливі галюцинації та безсоння.

  • 3 - повна втрата пам’яті, неможливість пізнавати членів родини та розуміти слова, порушення при ковтанні, нетримання  (нездатність управління процесами мочевиділення і дефекації). Такий пацієнт вимагає постійного нагляду.

Профілактика виникнення і прогресування старечого слабоумства:

  • Дотримання принципів здорового способу життя.

  • Профілактика стресів. Підтримання високої активності розумової діяльності (наприклад, у людей, які знають іноземні мови ХА виникає суттєво рідше).

  • Адекватна фізична активність та харчування, різноманітні види лікувальної фізкультури для покращення кровопостачання і функціонування мозку (наприклад, вправи для м’язів апарату очей сприяють покращенню когнітивних функцій).

  • Застосування медикаментозних засобів для покращення функціонування кори мозку (інгібітори ацетилхолінестерази – аміридін, ривастигмін, галантамін і його кровопостачання (наприклад, аспірин, пентоксіфіллін,  екстракт гінкго білоба –танакан), а також для адекватного лікування наявних захворювань (артеріальної гіпертензії, атеросклерозу, цукрового діабету, анемії та інших).Крім того застосовують препарати селена, ноотропи.