На виробництві, у домашній обстановці, на вулиці, під час відпочинку на природі людина може одержати механічні ушкодження - травму, піддатися впливу електричного струму, високої температури, різних отруйних речовин, утопленню. Крім того, гострі захворювання або загострення хронічних хвороб можуть також протягом короткого проміжку часу різко порушити основні життєво важливі функції організму. При всіх цих обставинах виникає небезпека для життя людини. Запобігти катастрофі, урятувати людину можуть лише термінові заходи першої медичної допомоги. Кожна хвилина зволікання може виявитися фатальною. От чому стани, про які піде мова, називаються невідкладними. Основним принципом лікування таких станів є швидкість, чіткі, організовані, умілі дії при наданні першої допомоги. Методами першої допомоги при невідкладних станах повинна опанувати кожна людина.

Клінічні прояви стенокардії і інфаркту міокарда. Біль як при стенокардії, так і при гострому інфаркті міокарда може бути легкою або інтенсивною, супроводжуватися відчуттям тиску, жару.  Локалізація боли частіше за грудиною, рідше - зліва від грудини з поширенням у ліве плече, лопатку, нерідко в зап'ястя і навіть пальці, ключицю і ліву половину шиї, у нижню щелепу, підборіддя, іноді в обидві лопатки або в живіт. Слід відзначити, що при стенокардії біль виникає раптово і продовжується звичайно декілька хвилин; при гострому інфаркті міокарда біль може продовжуватися години та дні. У хворих на цукровий діабет та після перенесеного раніше інфаркту міокарду при повторному його виникненні болі можуть бути відсутні.

Перша допомога при гострій коронарній недостатності:

  • Хворому забезпечують максимальний спокій; розстебнути комір, послабити пасок.
  • Розжувати 1 таблетку (325 мг) аспірину, прийняти нітрати (краще у вигляді спрею, наприклад, нітромінт, або покласти  під язик таблетку нітрогліцерину).  Якщо біль зберігається протягом 5 хвилин, покласти другу таблетку нітрогліцерину під язик, а при необхідності можливий прийом ще однієї - двох таблеток.
  • При виникненні вираженого головного болю чи головокружіння при прийомі нітрогліцерину можна використати ментол (валідол) під язик. Використання нітрогліцеріну обмежене (під контролем лікаря) при наявності глаукоми (хвороба очей) та після недавно перенесеного гострого порушення мозкового кровотоку (інсульту).
  • Полегшення можуть приносити гірчичники на ділянку серця і грудину, грілки до ніг, зігрівання рук.

Порушення мозкового кровообігу. Інсульт - порушення кровопостачання і,внаслідок цього, функціонування частини головного мозку. Основна причина паралічу (ішемічний інсульт) - перекриття кровяного потоку у мозковій артерії тромбом, атеросклеротичною бляшкою або емболом (сгустком крові чи іншої тканини, який переміщується по  крові і блокує артерію в мозку). Рідше відбувається розрив артерії з крововиливом у мозок – геморагічний інсульт. Ці зміни відбуваються на фоні атеросклеротичного ураження артерій мозку та їх природжених дефектах, часто при наявності підвищеного артеріального тиску. Тромби і емболи можуть бути наслідком хвороб серця (серцева недостатність, аритмія,ендокардит тощо).

Ознаки та симптоми:

  • раптова слабість і \ або оніміння особи, руки або ноги, звичайно з однієї сторони;
  • утруднена мова і її розуміння;
  • раптовий сильний головний біль;
  • запаморочення або стан замішання;
  • несвідомий стан;
  • зіниці різного розміру.

Перша допомога:

  • надати хворому повний спокій;
  • покласти холод на голову;
  • покладіть потерпілого паралізованою частиною доверху для вільного виходу рідини з рота;
  • вчасно звільніть рот і носоглотку від слини, слизу й блювотних мас;
  • викличте „швидку допомогу”;
  • перебувайте з потерпілим, доки не прибуде „швидка допомога”. Стежте за ознаками  його життя;
  • не годуйте людину у стані без свідомості;
  • намагайтеся заспокоїти й побадьорити потерпілого;
  • Відразу після стабілізації стану сконцентруйте увагу потерпілого на збереженні  залишених і відновленні пошкоджених  функцій організму, необхідність активного проведення реабілітації з використанням фізіотерапії, фізичної, мовної і трудової терапії тощо.

Перша допомога при нападі бронхіальної астми.

Астматичний статус є вкрай важким проявом захворювання та характеризується вираженою бронхіальною обструкцією, гіперсекрецією слизу і набряком слизової оболонки бронхів, порушенням кислотно-основного стану, легеневою недостатністю. При неадекватній терапії астматичний статус характеризується важким прогресуючим плином і може закінчитися летально.

Факторами, що сприяють виникненню й прогресуванню бронхіальної астми, є алергени різного походження (лікарські препарати, харчові фактори, косметика, пилок рослин тощо), загострення легеневої інфекції, неадекватне лікування, фізична та емоційна перенапруга.

Клінічна картина Відзначаються задишка з утрудненим подовженим видихом, що супроводжується свистячими хрипами, чутними на відстані, зникненням паузи між видихом і вдихом. Характерні блідість, синюшність або сіруватий відтінок шкірних покривів, піт, одутлість та страждальницький вираз обличчя; свідомість ясна, але хворий через задишку важко відповідає на питання. Спостерігається змушене, звичайно сидяче, положення хворого з нахилом тулубу вперед, фіксацією плечового пояса, упором на верхні кінцівки; грудна клітка в положенні максимального вдиху; допоміжні м'язи беруть участь в акті подиху. Турбує кашель з в'язким, густим мокротинням слизуватого або слизисто-гнійного характеру. До кінця нападу кашель підсилюється, кількість мокротиння збільшується, воно стає менш в'язким.

Перша допомога:

  • необхідно заспокоїти хворого – емоційне збудження та фізична напруга посилюють бронхоспазм;
  • допомогти прийняти хворому найбільш зручне для нього положення (сісти або стати, спираючись руками на підвіконня, або ліжко, стілець);
  • забезпечити доступ свіжого повітря, звільнити хворого від тісного одягу; при необхідності – видалити з кімнати джерело сильних запахів (креми, парфуми, квіти), які можуть викликати напад астми;
  • забезпечити інгаляцію бронхорозширювальних засобів за допомогою кишенькового інгалятора, при цьому бажане використання дозованих інгаляторів, які активуються вдохом (інгалятор „Легке дихання”);
  • прикладати грілки до ніг і рук або опустити ноги по щиколотку в таз із гарячою водою;
  • поставити гірчичники на груди, бічні поверхні тулуба або на спину нижче лопаток, зробити гірчичні ножні ванни, доцільним є вдихання пари та масаж грудної клітки;
  • дати рясне гаряче питво,
  • допомогти прийняти ефедрин або еуфілін по одній таблетці;

Невідкладні стани при діабеті.

При цукровому діабеті порушується використання цукру тканинами за рахунок абсолютного чи відносного дефіциту інсуліну, який виробляється підшлунковою залозою. Причиною невідкладних станів (гіперглікемії або гіпоглікемії) є дисбаланс рівня цукру та інсуліну в крові.

Гіперглікемія  - підвищення рівня цукру в крові - виникає при дефіциті інсуліну, або при підвищенні потреб у ньому внаслідок порушень режиму харчування.

Гіпоглікемія – зниження рівня цукру в крові – виникає при надлишку введення інсуліна або недостатньому харчуванні, надмірних фізичних і психоемоційних навантаженнях.

Ознаки і  симптоми невідкладних станів при діабеті:

  • прискорений пульс;
  • прискорене дихання;
  • часте сечовипускання;
  • бажання їсти і пити;
  • запах ацетону з рота;
  • пітливість;
  • почуття занепокоєння, голоду, запаморочення, путанность свідомості й дивне поводження;
  • можливі судоми та втрата свідомості.

Перша допомога:

  • Якщо потерпілий у свідомості, то дайте йому що-небудь солодке (солодкий чай, цукерку, фруктовий сік, звичайний столовий цукор).
  • Якщо стан потерпілого не поліпшується через кілька хвилин після прийому цукру, викликайте „швидку допомогу”.
  • Якщо потерпілий перебуває без свідомості, не давайте йому питва і їжі.
  • Стежте за ознаками життя потерпілого, підтримуйте нормальну температуру тіла й викличте „швидку допомогу”.

Гіпотермія

Для багатьох людей літнього віку, особливо тих, хто змушений жити на скромні доходи,настання зимових холодів несе із собою страх перед  гіпотермією (переохолодженням організму).Вважається, що гіпотермія організму наступає при охолодженні тіла до температури нижче 35° С. Цей станстає особливо тривожним, якщо він триває довгий час і якщо людина нездорова або отримує недостатнєхарчування. Переохолодження залежить від фізичного й психічного стану людини і може наступити навіть у результаті перебування на порівняно несильному холоді, особливо якщо вже є схильність до гіпотермії.

Нормальна реакція організму на холод полягає в тім, що в людини негайно частішає пульс, прискорюються процеси метаболізму, що запускають у хід „запаси палива”, а також з'являється рефлекс тремтіння. У результаті цього тіло виробляє додаткове тепло, що й дозволяє людині нормально існувати навіть при досить низькій зовнішній температурі. Однак при тривалому перебуванні на холоді внутрішня температура тіла знижується, у результаті чого пригнічується центр терморегуляції у головному мозку, поступово падає інтенсивність метаболічного обміну, уповільнюються інші фізичні й психічні процеси. Якщо вплив холоду не припиниться й не будуть вжиті необхідні заходи, людина впаде в коматозний стан і незабаром у неї з'являться ознаки серцевої й дихальної недостатності.

Симптоми наступаючої гіпотермії може виявити при простому огляді будь-який член родини або друг старої людини, що прийшов його відвідати. Вони полягають у наступному:

  • температура в кімнаті знижена;
  • шкіра пацієнта виглядає блідою;
  • шкіра на дотик дуже холодна, навіть якщо пацієнт не тремтить;
  • мова пацієнта невиразна, і сам він виглядає сонним.

Поява у літньої людини однієї із цих ознак свідчить про необхідність її подальшого, більшедетального, огляду. Можна виявити у неї меншу, у порівнянні зі звичайною, частоту пульсу та більшнизький артеріальний тиск.

При відповідних несприятливих умовах жертвою гіпотермії може стати людина будь-якого віку і стану здоров'я. Однак частіше від переохолодження організму страждають люди літнього віку, які уже й так мають цілий комплекс різних хвороб і соціальних проблем. На жаль, такі люди звичайно бувають не в змозі самостійно розпізнати настання гіпотермії, оскільки, внаслідок уповільнення швидкості метаболічнихпроцесів, вони можуть почувати себе відносно тепло навіть тоді, коли їх організм страждає від холоду. До групи найбільшого ризику належать самотні люди літнього віку, особливо при наявності захворювань, що обмежують їх рухливість. Може пройти багато днів, перш ніж хтось згадує про те, що давно вже не бачивсвого знайомого, і здіймає тривогу. Інколи такі симптоми, як зміна мови („заплітається язик”) та сонливість, сторонній відвідувач відносить на рахунок „старечого віку”.

Слід відзначити, що певні види медикаментів також можуть сприяти посиленню втрат тепла організмом. До них відносяться деякі види антидепресантів і навіть аспірин. Інші препарати перешкоджають звуженню або розширенню посудин у відповідь на температурні зміни. Це варто мати на увазі, якщо хтось приймає значну кількість ліків, і проконсультуватися з лікарем.

Основні правила для запобігання гіпотермії

  • Намагайтеся перебувати в теплі.
  • Протягом холодних місяців року надягайте на себе кілька шарів одягу. Кожний додатковий предмет одягу допомагає втримувати тепле повітря.
  • Носіть головний убір. Близько 60-70% тепла організму йде з тіла через голову.
  • Стежите за своїм харчуванням. Якщо воно не буде регулярним і достатнім, Ваш організм незможе виробляти необхідну кількість енергії, для обігріву тіла.
  • Повісьте на стіну термометр, щоб ви могли стежити за температурою в будинку.
  • Якщо ви живете один, намагайтеся підтримувати з кимось із знайомих регулярний зв'язок, як мінімум по телефону.
  • Намагайтеся запастися їжею на випадок гострої потреби, наприклад, якщо ви не зможетевиходити з будинку.

Перша допомога. Гіпотермія в медицині розглядається як гострий, небезпечний для життя пацієнта стан організму й тому вимагає вживання відповідних заходів. Необхідні дії по наданнюдопомоги спрямовані на повернення тілу пацієнта нормальної температури.  Слід пам’ятати, що ні за яких умов не можна нагрівати постраждалої людини занадто швидко й використо